Ось коли ми бухали, плакали чи гризлися —
Виділялася якась життєво важлива речовина.
Нам здавалося, що це криза.
Насправді криза —
Це не страждати, не сваритися, нічого.

Я попросив дерево: "Скажи мені про Бога".
І воно зацвіло.

Я переконав себе, що треба більше довіряти тим, хто вчить, а не тим, хто наказує.

Якщо хочеш досягти успіху, продовжуй вірити в себе і тоді, коли в тебе вже ніхто не вірить.

Існують дуже переконливі докази того, що Бога немає, проте багато хто все одно вірить, що він є, і їхня віра сильніша за будь-які докази.

Взаємини допомагають досягти довіри. А з довірою приходить відданість.

Надія - це віра, що простягає руку в темряві.

- Тоді повір мені. Скажи, що ти мені віриш. Скажи це. Скажи, що віриш.
— Стайлз, ми не можемо вбивати людей, яких намагаємось захистити.
— Скажи, що віриш.
— Ми не можемо вбивати людей. Ти в це віриш?
- Що ти хочеш щоб я зробив? Скотт, скажи мені як все виправити, добре? Скажи мені, що хочеш, щоб я зробив.
— Можливо, можливо, тобі варто поговорити з батьком.

І до смерті я любила до церкви ходити! Точно, бувало, я в рай  увійду, і я не бачу нікого, і час не пам'ятаю, і не чую, коли служба скінчиться. Як все це в одну секунду було. Маменька казала, що всі, бувало, дивляться на мене, що зі мною робиться! А знаєш: у сонячний день з купола такий світлий стовп униз йде, і в цьому стовпі ходить дим, як хмари, і бачу я, бувало, ніби ангели в цьому стовпі літають і співають. А то, бувало, дівчина, вночі встану — у нас теж скрізь лампадки горіли — та десь у куточку і молюся до ранку. Або рано вранці в садокпіду, ще тільки сонечко піднімається, впаду на коліна, молюся і плачу, і сама не знаю, про що молюся і про що плачу; так мене й знайдуть. І про що я молилася тоді, чого просила – не знаю; нічого мені не треба, всього в мене було досить.

Я не вірю в бога, і я не свиня, запевняю вас. І мій батько не вірив, і він не був свинею. І мільйони людей не вірять, і вони абсолютно порядні чесні люди.