— Ти куди, Федю?
— Шефе, у мене паспорт прострочений... підроблений... молдавський...

— Мастурбуєш?
— Та ні, займаюся спортом.
— З якого часу це спорт?

Час зробити щось самому. І ти зможеш це зробити сам.

— Але ж подивіться на цей автобус! У ньому немає місця!
- Перше правило Індії: "Скрізь є місце ".

Я не маю  справжнього паспорта, я не знаю, скільки мені років, і мені все здається, що я молоденька.

Деякі зараз починають у тих самих соціальних мережах розуміти. У нас дуже багато фахівців з усіх питань. Величезна кількість фахівців... Усі вони сидять у соціальних мережах. Я взагалі дивуюся, як це у нас досі є взагалі хоч якісь проблеми у якихось сферах життя, бо, якщо ось подивитися соціальні мережі — у нас така кількість академіків усіх наук одночасно і чемпіонів усіх видів спорту, що я навіть дивуюся, як вони досі ще там зі своїм«умищем» у цих у соціальних мережах уміщаються.

Ну, мабуть, у дівчини моєї мрії були б такі, ну, знаєте, пишні форми... Зачіска інша, вона  захоплювалася б спортом... Але якщо чесно, Робін набагато кращий, ніж дівчина моєї мрії... Вона справжня.

— А накладна та — твоя робота?
— Ой, знову за рибу гроші! То не мій фасончик, Давиде Марковичу!
— Ну добре, допустимо. [ Гоцман взяв зі столу підроблений паспорт Чекана ] А це так твоє?
- Моє. Прийшла якась людина. Дав ксиву, дав портрет. Сказав, нашліпни, щоб було — як на справжньому… Я нашлепнув.
— І людину ти, того, не знаєш?
- В перший раз!
— …і за Чекана ти того не чув?
- Якого Чекана?
— Сумую, Родю.
- Ой, а мені, думаєте, весело?

Якщо чесно, у мене два кумири – на різні випадки життя. Коли я ходжу до спортзалу, мій кумир — Тарзан, а коли їм після шостої вечора — Саша Цекало.

Досягнення успіху є груповим видом спорту.