Ніщо не молодить, як втрата паспорта.

Якщо пацієнт не впевнений, що може довіряти тобі, тоді він не буде чесним з тобою. Тоді його немає сенсу лікувати. Тобто, якщо він тобі не вірить, то ви ніколи не переспите з ним. І це має бути метою будь-якого психотерапевта.

Клаудія, Сучасна культура вчить нас тому, що: ... красти погано.
... працювати добре.
... багато заробляти найкраще.
... секс - це погано (принаймні якщо він "не з любові ").
... підкорятися добре (краще не роздумуючи)
... комуністи (фашисти, араби, негри) погані (або найкращі, якщо я сам комуніст, фашист, араб або негр).
... бути матеріалістом погано.
... бути ідеалістом ще гіршим.
... дивитися в майбутнє без надії погано.
... бути добрим добре.
... ледаритипогано.
... змії погані (отруйні та небезпечні).
... порядок найкраще.
... бути агресивним погано.
... людина - цар звірів.
... володіти собою дуже добре.
... мати ясні цілі добре.
... підкорятися імпульсу набагато гірше.
... найкраще планувати.
... голуби добрі, а ворони погані.
... бути егоїстом погано.
... любити краще, ніж ненавидіти.
...сумувати погано.
... смерть - це погано.
... Найпростіше рішення ніколи не буває найкращим.
... віра - це добре.
... божевілля - це погано.
... кидатися вкрай погано.
... бути професіоналом найкраще.
... обов'язково треба, щоб тебе любили.

Єдине, що вона точно знала, вона не хоче такого шлюбу, як у її батьків. Той факт, що Луїс та Інес прожили разом двадцять з лишком років, ще не доводив, що кожен із них був для іншого другою половиною. Бо єдине, у чому її батьки досягли успіху, так це в тому, що привчили її у всьому покладатися тільки на себе. Адже подружжя передбачає певну взаємозалежність. Не від слабкості, а через те, що згуртування робить двох людей ще сильнішим. Дві опори, що підтримують один одного, знаходять здатність витримувати більший вантаж.

Коли людина перестає вірити в себе, вона починає вірити у щасливий випадок.

До речі, образ з яким ми ототожнюємо себе, не завжди є позитивним; деякі з нас вибирають для себе негативний образ. Саме ЕГО  думає, що ми маємо свої успіхи і невдачі, коли насправді і ті, й інші є лише можливостями. І те, як ми ними користуємося, виявляється визначальним.

- Що ти хочеш сказати, ми з тобою у різних лігах?
— Ми з тобою навіть не в одному виді спорту.

Будь-яка людина, яка досягла успіху, з роздратуванням дивиться на тих, хто йому допомагав. З роздратуванням, а часом і з презирливим глузуванням.

Жахливо довгі ноги – не гарант успіху!

Спочатку будь-яка практика дається легко і приносить приголомшливі результати, реальні проблеми починаються згодом. Потрібні великі зусилля, щоб їх подолати і досягти результатів, хоч трохи подібних до початкових. Виходить, що перші успіхи даються нам ніби в борг, щоб зацікавити і роздратувати. Більш виразних пояснень цього механізму в мене немає.