— Вияви кмітливість. Обходилися ж давні люди без консервних ножів.
— Та вони й консерви не їли.

У минулому і теперішньому для успіху необхідно, щоб письменник був кимось на зразок іноземця в тій країні, про яку він пише. Щоб він писав з погляду людей, - їхніх інтересів, кругозору, - серед яких він виріс і набув звичок, смаків, поглядів. Письменник пише мовою тих, від імені яких він говорить. І не більше. Якщо ж письменник знає матеріал дуже добре, ті, для кого він пише, не зрозуміють письменника. Письменник зрадив, перейшов на бік свого матеріалу.

Переконай інших довіритись тобі — і ти переміг.

Більшість поститься, відвідує служби і ставить свічки з однією метою, вірніше, з двома: отримати щось і відмаститися від гріхів. До чого тут віра?..

У нашому ненадійному світі немає  нічого більш важкодосяжного і тендітного, ніж довіра.

Чотири принципи успіху Едгара Фрімантла говорили (записуйте, чого вже там): не позичай суми, більше за твій ай-к'ю, помножений на сто; не займай у людини, яка при першій же зустрічі починає називати тебе на ім'я; ніколи не пий спиртного поки сонце стоїть високо, і ніколи не обзаводься партнером, з яким не захочеш обійматися голяка на водяному матраці.

Я твій брат, Діне. Якщо тобі колись доведеться поговорити з кимось про щось, цей хтось у тебе вже є поруч.

Чому ми маємо платити за своїх батьків? Ми – заручники їхньої ненависті, Робере. І не тільки ми, а й наші кохані, і наші діти. За нас вирішують, кого нам любити, кого ненавидіти, кому належати… Нас не питають, ми – речі, тільки з іменами та з душею. Ми не живемо, нас продають, купують, міняють, переставляють, доки ми не виростаємо у господарів таких самих речей, уже наших…

Не довіряйте тому, що ви чули; не довіряйте традиціям, оскільки їх передавали з покоління до покоління; не довіряйте нічого, якщо це є слухом чи думкою більшості; не довіряйте, якщо це є лише записом висловлювання якогось старого мудреця; не довіряйте припущенням; не довіряйте тому, що ви вважаєте правдою, чого ви звикли; не довіряйте одному голому авторитету ваших вчителів та старійшин. Після спостереження та аналізу, коли він узгоджується з розумом і сприяє благу та користі одного і кожного, тоді приймайте це і живіть відповідно до нього.

Творець, який не сумнівається, - таке ж сумне видовище, як спокусник, впевнений у своїй чарівності. Будь-який витвір мистецтва цілить дуже високо – відобразити бачення світу, ні більше, ні менше. Якщо подібна самовпевненість не врівноважується муками сумніву - перед вами монстр, що перекручує мистецтво, як фанатик віру.