Ніхто не змусить зробити підлість. У багнюку не можна зіштовхнути, у багнюку ступають лише самі. Яке б не було життя навколо, виправдань немає  і не передбачається.

... Тобі вдалося заполонити все моє життя, і ти не знайшов нічого кращого, як розбити його вщент.

Далі сталося ось що.
Нічого.

Життя - це не сучасний пристрій, на якому достатньо натиснути кнопку, щоб знову програти обраний шматок. Неможливо повернутися назад, і деякі наші вчинки спричиняють непоправні наслідки.

Мало зловити рибу — з нею треба ще доплисти до берега.

У тебе є хтось не зламаний краще за мене зламаного?

Виходить, найбільше на світі ти боїшся страху. Це похвально!

Похорон для живих. Мертвим вони ні до чого. (Похорон не для мертвих. Вони для живих.)

Я зроблю йому пропозицію, від якої він не зможе відмовитись.

Я тепер замкнувся в собі. Я нікому не говорю вже, у що я вірю, про що думаю, що люблю. Приречений на жорстоку самотність, я дивлюся навколо, але думки своєї не висловлюю ніколи. Що мені до ідей, розбіжностей, вірувань, насолод. Я не можу нічим поділитися з іншими і охолодився до всього. Думка моя незрима і незбагненна. На звичайні запитання я відповідаю загальними фразами та посмішкою, яка каже:«так», якщо мені не хочеться витрачати слова.