Олександр Сергійович Пушкін
Життя є не лише підготовка до завтрашнього дня, а й безпосередня жива радість.
Життя є не лише підготовка до завтрашнього дня, а й безпосередня жива радість.
Посмішка поєднує нас всупереч різницям мов, каст і партій. У мене свої звичаї, у іншого — свої, але ми сповідуємо ту саму віру.
Якщо на бібліотечній полиці однією книгою побільшало, це через те, що в житті однією людиною поменшало.
Тут виник розрив між інтелектуальною російською елітою і тим, що називається« бізнес» і люди з грошима. Там є очевидний розрив. Ми не збігаємось у вимірах.
Щоразу, коли я кажу«так», я заздалегідь бачу, скількох« ні» мені це буде коштувати.
Радянський Союз має за що критикувати. І комуністи — перші, хто бажає показати протиріччя цієї системи, яка стала першою в історії спробою будувати суспільство майбутнього. Але в заочній полеміці з авторами фільму«Загибель імперії» хочеться запитати:«А чи готові ви визнати, що ринкові реформи 90-х та повернення до капіталізму не змогли вирішити буквально жодної проблеми радянського суспільства і при цьому додали нових?»
Дефіцит товарів обернувся інфляцією та зниженням якості продукції на тлі падіння виробництва. Дефіцитними тепер є дахи над головою, гідна освіта та медичні послуги.«Залізної завіси» більше немає, але сімдесят відсотків населення не тільки не має закордонного паспорта, а й не може з'їздити до родичів до колишніх радянських республік через зростання русофобії та політичної ворожнечі. Ринок як підвищив конкурентоспроможність вітчизняних товарів, а й зовсім знищив цілі галузі російської економіки; не лише не знизив залежність від продажу нафти, а й перетворив країну на сировинну периферію. Капіталізм не тільки не створив нічого нового, а й продовжує паразитувати на старій матеріальній базі. А замість інвестицій у національне виробництво сотнями мільярдів доларів вивозить за кордон національнебагатство нашого народу.
Одна людина переростає іншу. Погляди людей змінюються – звідси зміни у взаєминах.
... Не можна по собі міряти решту. Кожен чинить по-своєму.