Я не збираюся влаштовувати війну, але у свій бік нікому начхати не дозволю.

Ми знаємо, що ці вбивства у місті – справа рук нелегального контрактора. Вибачте, але чи не могли б ви заскочити туди та швиденько розібратися? Я зараз на мілині, але можу заплатити вам льодяниками.

... Дочитавши книгу, я відчуваю гіркоту втрати, я за всіма ними сумую.

Насолода має одну важливу гідність: на відміну від щастя, вона існує.

Все ж щира байдужість краща за лицемірство.

Розмови … Дивна це все—таки річ. Можна обмінятися мільйоном слів і не сказати головного. А можна мовчки дивитись у вічі і... розповісти про все.

Минулого тижня вона  задивилася на тимчасову вирву та постаріла до 57 років.

— Ну добре, припустимо, ви не пам'ятаєте, як потрапили в літак. Але як ви вийшли звідти, ви мали пам'ятати?!

— Так! Пам'ятати повинен… але я не пам'ятаю…

Що мають на увазі люди, коли кажуть це? Так молода… Щось безневинне, зворушливе, беззахисне. Але молодість не така! Вона  – інша. Молодість груба, сильна та жорстока. Так, жорстока! І ще вона  вразлива.

Моє заміжжя та власність залежать від волі дядька, але мої почуття належать мені, і ніхто не може наказати, якими вони мають бути.