Оксана Панкеєва. Шлях, який вибирає нас

Тільки злетиш, розправиш крильця, відчуєш себе вільним птахом, що ширяє десь високо—високо над грішною землею з її повсякденними проблемами... і тут тебе обов'язково ракеткою по морді — хрясь! І одразу згадуєш — та який же ти птах? Ти розмріяний тенісний м'ячик!
Докладніше

Ельчин Сафарлі. Я повернуся

Життя продовжується, поки є білий колір. Мовляв, поки він майорить на балконних мотузках, крутиться в барабані пральної машини, відсвічує в темряві і контрастує із засмаглою шкірою, все буде добре. У цих словах велика правда. Важливо не тільки бачити всі відтінки білого в собі, а й помічати їх у навколишньому світі. Це не складно. Адже білий і сильний, і стійкий. Не линяє, не вигоряє.
Докладніше