— А ти віриш у потойбічне життя? — спитав стрілець, коли Браун виклав йому на тарілку три кукурудзяні качани. Браун кивнув головою.
— Здається, це вона і є.

Якщо ти дбаєш про погані речі влітку, тоді проблеми підуть за тобою і восени.

Мені весь час здається, що я зустріну тебе за рогом.

Відчайдушно закохані люди завжди сприймають своїх коханих як вигаданих героїв та вимагають, щоб вони були саме такими, як їм потрібно, а коли ті відмовляються виконувати призначену роль, почуваються нещасними.

— Подумай про це, пластмаса в усьому світі, кожна штучна річ готова пожвавитись. Манекени, телефони, кабелі, проводи...
— Грудні імплантати.

Ненавиджу Радянський Союз. Він зіпсував усі мої глобуси.

Інстинкти та слабкості якраз і відрізняють нас від мерзенних машин. (Відмовляти собі у слабкостях – втрачати свою людську сутність…)

При цьому Радищев теж намагався бути смішним і легковажним, але його душив викривальний і реформаторський пафос. Він хотів одночасно писати тонку, витончену, дотепну прозу і приносити користь вітчизні, бичаючи пороки та оспівуючи чесноти. За змішання жанрів Радищеву дали десять років.

Вміння прощати – властивість сильних. Слабкі не прощають. (Слабкі не вміють прощати.)

Ти можеш провести решту свого життя зі мною, але я не можу провести решту свого життя з тобою. Я мушу продовжувати жити. Один. Таке прокляття Володарів Часу.