[Керолайн заламує руку Тайлеру]
- Ти сильніший за мене?
- Ні, що ти.

Ви, пустушки, навіть не проголосували. Отже, ви, тихоні, занадто тупі, щоб скористатися своїми правами, і у вас словниковий запас, як у смаженої картоплі. Вважайте, що це ваше останнє тренування як Річкових Лисиць і ваш останній тиждень як мої підручні. Ви звільнені по всіх напрямках. Це все. Валіть, сучки.

Я запитала Оксану як вона живе далі і вона сказала, що кожен веде своє полювання: хтось шукає кохання, хтось незалежність, хтось своє призначення, а хтось просто шукає правду. Ще вона сказала, що не треба бояться полювання, куди б вона нас не привела і ким би не зробила. Потрібно знайти те, що важливо і продовжувати полювати.

Бюрократія складається з найманих служителів, аристократія з ідолів, а демократія з ідолопоклонників.

Порожнє серце б'ється рівно...

Дуже шкідливо заперечувати факти, які існують.

Раніше я слухав слова людей і вірив у їхні справи. Тепер же я слухаю слова людей і дивлюся на їхні справи.

Чоловік і жінка, говорячи однією мовою, вкладають зовсім різний зміст у те, що вони говорять.

Страх – ось основне, саме людське почуття. Будучи дітьми, ми боїмося всього. Темряви... чудовиськ під ліжком... Ми молимося, щоб настав ранок. Щоб монстри зникли. Хоча вони не зникнуть. Ніколи.

- Знаєш, у чому дефект твоєї логіки? Тобі здається, що щось хороше може не статися, якщо ввійти не в ті двері, або затриматися. Це помилка. Події випливають із нас самих. На поїзд долі не можна спізнитися!