Безпросвітною ямою міг виявитися невідомий світ, але навряд чи в ньому буде стільки вульгарності та бруду, скільки залишається позаду. Нема про що пошкодувати, нема на що озирнутися. Жалюгідний світ, сповнений низької брехні і грубого обману, — болото, що стоїть, таке дрібне, що в ньому не можна навіть потонути.
— Може, я й жорстоку річ скажу, — вів далі Борис. — Але нам, мужикам, у цьому простіше. Ми в крові та муках не народжуємо. Сунув, вийняв і пішов. Звичайно, своя кров – це святе. Але за великим рахунком... жінки - вони завжди до дитини ближче. А ми далі.
Видавши цю приголомшливу глибину філософську думку, Борис зробив театральну паузу. Затягнувся. І сказав:
— Ось тому, не відчуваючи глибинного, природного зв'язку зі своїми нащадками, ми, мужики, повинні розумом розуміти свої обов'язки. Виховувати, захищати… Жінка на інстинктах. Як тварина. Ми – від розуму. Як люди. То вже влаштувала це мати-природа!
Сутність будь-якої віри полягає в тому, що вона надає життю такого сенсу, який не знищується смертю.
Є якесь свинське задоволення в тому, щоб бути з жінкою — хай навіть вона безграмотна повія, яка безмежно любить тебе і поважає, бо ти в її очах — бездоганний джентельмен.
Найкраще, як відомо, ворог хорошого, і від добра добра шукати не варто.
І взагалі, ніколи не вір жінці, жодній — ні дружині, ні коханці, ні навіть власній мамі.
- А якщо відмовить гравітація?
— Я про це подумав.
- І?
- І нам усім кришка. Бачиш, я подумав!
Уяви собі — твій офіс просто на березі моря.
Коли він говорив, вона впізнавала колишній голос, вгадувала колишню душу.
Людина була нічим; надійний паспорт – усім.