Я ніби пережив фільм Хічкока.

Час — єдиний, чого не купити навіть за всі мої незліченні багатства.

Хотіла попередити, Ваша Величність, щоб вирішити жити людині чи ні — треба попрощатися із совістю. Тепер ви й справді самотні.

Ми не повинні залежати один від одного. Залежність убиває дружбу.

Чоловіків губить амбіція. Вони завжди хочуть чогось такого, про що чудово знають, що це неможливо та недосяжно. А можливого та досяжного не помічають.

Обличчя тобі змінять, а твої комплекси з тобою залишаться...

Якщо ви хочете завоювати людину, дозвольте їй перемогти себе у суперечці.

Бути гідним ще не означає бути слушним.

Чому любов змушує робити вибір? Чому вона  не живе поряд із дружбою? Чому обов'язково треба вибирати між шаленим щастям та надійним тилом?

Мрії втрачені. Реальність глумиться.