Їм теж подобалося ліпити мене на свій смак, але я вже знала... Я нерозчинна, як пісок у воді. Скільки завгодно розмішуйте, я завжди ляжу осадом на дно.

Ми самі винні: не вміємо говорити, не вміємо заявляти своїх думок. Ми мовчимо та скаржимося.

Я скажу тобі щось важливе: коли ти повернешся, я буду тут, я чекатиму на тебе як завжди, домовилися? Дзвони коли нудьгуватимеш, а я дзвонитиму тобі. Ти знаєш, як я тебе люблю? Ніякими словами неможливо це описати, як сильно я люблю тебе, і якщо зібрати всі слова разом, вони все одно не опишуть як я тебе люблю. Те, що я відчуваю до тебе, це все на світі. Я люблю тебе найбільше у світі.

Поки ти не здатний сказати " ні ", твоє "так" безглуздо.

Якщо і через тиждень ви пам'ятаєте обличчя людини, з якою тільки розкланялися під час випадкової зустрічі, негайно зустрічайтеся ще раз. Можливо, він геніальний чи це ваша доля.

Потроху моєю спеціальністю ставало нещасливе кохання.

Кожна людина цікава і оригінальна, навіть найтупіша і недалека. Якщо правильно до нього підступитися, розговорити його, не заважати йому викладати свої думки, а потім спитати: Чого ти хочеш? - Він розповість вам про свою мрію. А коли людина говорить від серця, свого часу істини вона говорить, як поет.

Іван належав до тієї рідкісної категорії чоловіків, які вміли дружити з жінками. Загальні захоплення з деякими з них, спільні тривалі походи у важкодоступні та небезпечні місця, ночівлі в одних наметах та довгі ночі біля вогнища навчили його бачити у них добрих друзів, а не лише сексуальні об'єкти.

...самий самотній час - коли закінчуєш роботу і починаєш вечеряти. Ця єдина година така ж спустошена, як три години ранку довгою-довгою ніччю. Ось тоді людині й потрібні друзі.

Попри видимість, саме зима – час надії.