Якщо довіряють джерелу, довіряють та інформації.

Ховаючись від мирських загиблих сум'яття,
Без страху і надій, в долині життя цього,
Не знаючи горя, не знаючи насолод,
Вони безтурботно йшли стежкою своєю.

— У вас не знайдеться поради мандрівникові?
- Знайдеться. Заведи собі будиночок на узмор'я. [...] Будиночок на узмор'ї це тобі не просто нерухомість. Це стан душі.

Все, що я бачу, занепало: релігія — модна заміна вірі, мистецтво — хвороба, любов — ілюзія.

Знищення одного є народженням іншого.

Варто людині черевики почистити, як він тебе шнурки змусить зав'язувати.

Ось тут лежить хворий студент;
Його доля невблаганна.
Несіть геть медикамент:
Хвороба кохання невиліковна!

Mein Aug' ist trüb,
Mein Mund ist stumm,
Du heißest mich reden,
Es sei darum! Dein Aug' ist klar,
Dein Mund ist rot,
Und was du nur wünschest,
Das ist ein Gebot. Mein Haar ist grau,
Mein Herz ist wund,
Du bist so jung
Und bist so gesund. Du heißest mich reden,
Und machst mir's so schwer.
Ich seh' dich so an
Und zittre so sehr.

Ох, вже ці чоловіки! З ними жити просто неможливо, але й без них погано.

— Людина — цар природи.
— От-от, царю. Запанує, запанує і загорить.