— А чи скоро кінець світу? - поцікавився Артур.
— Приблизно за 20 хвилин, — відповів Форд. — Ходімо вип'ємо.

Якби ми слухалися нашого розуму, у нас ніколи не було б любовних стосунків. У нас ніколи б не було дружби. Ми б ніколи не пішли на це, бо були б цинічними:«Щось не те відбувається» або:«Вона мене покине» або:«Я вже раз обпікся, а тому…» Глупство це. Так можна прогаяти все життя. Щоразу потрібно стрибати зі скелі та відрощувати крила по дорозі вниз.

Найкращі актори, звичайно, у Діснея. Поганого актора він просто стирає.

Щоразу, потрапляючи в пастку, ти отримуєш можливість дізнатися про своїх ворогів. Неможливо створити пастку, не розписавши в ній усі свої слабкості.

Найнестерпніше в такому стані - це переходи від надії до відчаю, від впевненості до сумнівів і назад.

— Фібі, а в тебе є ціль у житті?
— У мене й життя немає!

Любов – це спілкування не лише фізичне, а й духовне.

А мозок добре функціонує, лише коли спокійна душа. За спокій душі треба платити.

Найкраще вміють слухати ті люди, поряд з якими краще не балакати.

Потрібна була велика духовна зосередженість, щоби умови життя не розчавили.