— Ти молишся, сину  мій?
- Не особливо... Ого! Звідки у вас червоний Лотус, святий отець?
— Це щедрий подарунок для моїх парафіян.

Смерть може виявитися найкращим шансом для життя.

Неможливо виграти війну, захищаючись. У такий спосіб можна виграти бій, але не війну.

Ябедництво ще з дитячого садка для мене стало найогиднішою річчю на світі. І ще був якийсь підсвідомий страх, що варто тільки раз спробувати комусь насолити або помститися за допомогою доносу, і потім уже неможливо буде повернутися назад у колишній стан: було в цьому всьому відчуття якогось безповоротного падіння, схоже на проституцію.

Найкраща дружба та, що починається з непорозумінь.

— Я набрав і скинув 30 кілограмів за 3 місяці.
- Ого! Але ж це майже неможливо!
— По-перше, все можливо з Божої волі, запиши там собі...

Ти вимагаєш від мене неможливого. Я тебе більше не люблю; а ти мене ще любиш і тому хочеш мене убити. Я могла б знову збрехати тобі; але мені ліньки це робити. Між нами все скінчено... Ще кохати тебе — я не можу. Жити з тобою – я не хочу.

Зараз навіть fuck означає не те, що означало колись. І щиро сказати, що шкода...

Такий мерзенний і прекрасний день я бачила вперше. (Не пам'ятаю дня суворішим і прекраснішим).

- Paul! — закричала графиня через ширми, — прийшли мені якийсь новий роман, тільки, будь ласка, не з нинішніх.
- Як це, grand'maman?
— Тобто такий роман, де б герой не тиснув ні батька, ні матері і де не було втоплених тіл. Я страшенно боюся потопельників!
— Таких романів нині немає. Чи не хочете хіба росіян?
— А хіба є російські романи?... Прийшли, батюшка, будь ласка, прийшли!