- Хочеш чаю?
— Хм... Чай... Ми тільки й робимо, що п'ємо чай. Дивуюсь, як ми в ньому ще не захлинулися.

Після закінчення опери його світлість голосно аплодував. Тільки Вольфганг не міг зрозуміти, чи радіє архієпископ, що опера скінчилася, чи вона йому справді сподобалася.

У жінок все серце, навіть голова.

А знаєш, за що я найбільше любив твою маму? Вона  завжди допомагала мені знайти світло у темряві.

Ось, подивися, я не загинула без тебе, стала сильнішою і тепер поставу тримаю не тільки на фотографіях.

Злидні вповзає через двері, а кохання влітає у вікно.

… я справді не терплю свою рідню. Це тому, мабуть, що ми не виносимо людей з тими ж вадами, що в нас.

Є лише одна проблема – одна-єдина у світі – повернути людям духовний зміст, духовні турботи.

Часте наслідування стає своєю вдачею.

Щоправда, це чудова, але водночас і найнебезпечніша річ. А тому до неї треба підходити з великою обережністю.