Одрі Хепберн
Жити — це як бігти музеєм. І тільки потім ви починаєте по—справжньому усвідомлювати, що ви побачили, думати про це, наводити довідки в книгах і згадувати, оскільки ви не можете прийняти це все й одразу.
Жити — це як бігти музеєм. І тільки потім ви починаєте по—справжньому усвідомлювати, що ви побачили, думати про це, наводити довідки в книгах і згадувати, оскільки ви не можете прийняти це все й одразу.
Була одна дівчина. Блондинка, витончена... пахла зефіром та обіцянками.
Засвоєні з дитинства погляди заважають магометаніну хреститися; засвоєні з дитинства погляди заважають християнинові зробити обряд обрізання; розум зрілої людини однаково зневажає хрещення та обрізання.
Якщо тебе січуть березою, то труси ногами і вигукуй:«Як я щасливий, що мене січуть не кропивою!»
Зрада — це найогидніша річ, до якої може звернутися людина. Помста і краще. Там бодай відстоюєш біль близького, а тут? Що тут? Тут ніж у спину.
Хто б ти не був, куди б не йшов, хтось у цьому місті хоче убити тебе.
Ти, як Лексі, відчуваєш непотрібні почуття до непотрібних людей.
Будь—яке наше пізнання починається з досвіду.
Світ належить тобі, а якщо тобі хтось скаже, що це не так, то просто не слухай.
Кішка вибирає собі господаря, і ніяк інакше.