Багатим та бідним життя підносить різні уроки.

— Еда, ти така талановита. Ти геній. Твоє коло тебе не цінує, але я прийняв рішення. Я буду твоїм колом, я вірю в тебе.

Я заздрив Еліф. Тому, як її цінують. І думав про тебе. Тебе також мають цінувати. Ти це заслуговуєш. Вона  нічим не краща за тебе.

Ніколи не йди вгору сходами, що йдуть униз.

— Коли ти зрадиш нас, я першим виріжу твоє серце.

— Ох, Касе, ти вмієш фліртувати.

Але все ж таки хочу вас запевнити, що ви найпрекрасніша істота на світі.

— Пане російський, пане російський! Він лежить у мене під ліжком абсолютно брудний. Його можна вимити?

— Це хто ж у вас лежить під ліжком?

— Це не я поклала. Я боюся його чіпати, він може вбити.

— Я питаю, хто у вас лежить під ліжком?

— Снаряд. Такий великий снаряд. О, будь ласка, він не заважає! Але він абсолютно брудний. Його можна вимити милом?

Найжорстокіші, невблаганні з усіх людей, схильні до ненависті, переслідування — це ультрарелігійники.

На землі після спекотного літа цвіла осінь: дерева вкрилися різнобарвним убором, одягнулися у жовте та помаранчеве. Листя вмирало велично, ніби яскравим кольором в останні миті життя дякували сонцю і віддавали йому належне за свою пишність.

Якщо ваша думка дещо відрізняється від точки зору інших людей, якщо ви вірите в себе і якщо сила вашого серця дозволяє вам слідувати цьому, то, я думаю, в цьому і полягає бунтарство.

— Я тут трохи починаю, хочете?

— Від солодкого утворюється карієс.

— А я люблю солодке.

— Ну й помреш найперше.

— Не сказати, щоб це суперечило моїм планам.

— Хочеш поговорити про це?

— Це як у тому анекдоті, так?