Любов одна здатна
спонукати на великі діяння
І байдужість в людях придушити.
Вона  серцями править незрівнянно
І може бурю пристрасті породити -
Таке велике її блиску.
Лише душі черстві любові не слухають.

— Як бачу, ви добре знаєте їхніх чоловіків.
— Не дуже добре, але їхня репутація випереджає їх.

- Ви атеїст?
— Тільки на Різдво та Великдень. У решту днів це не важливо.

— Не знаю... Ну , немає в ньому іскри божого гніву... Як накажеш мені вселяти жах у серця грішників з такою крихітою?

Розлучатися треба так, ніби завтра зустрінемося, а зустрічатись — ніби не бачилися сто років.

Наше підростаюче покоління йде до парку та бачить бейсбольне поле або футбольне поле. Хтось із вас скаже:«Ну це ж добре». Це сміття! Там немає жодної хімічної лабораторії для дітей, які люблять хімію. Там немає місця, куди діти могли піти, щоб вивчати аеронафтику чи геодисципліни. Чому в жодному чортовому парку немає  музики, малювання, наук, театру, фотографії? Чому завжди один футбол чи бейсбол?
Я скажу вам, навіщо це. Для розвитку у людях агресивної поведінки. Щоб один хлопець схопив м'яч, вирвав його в когось іншого і зніс його з ніг. Тоді на випадоквійни чи конфлікту в нього вже буде сформовано відданість своїй команді та агресія.

Наші рішення показують, ким ми є насправді набагато краще, ніж наші здібності.

Коли ти можеш жити вічно, навіщо ти живеш? (Якби ти зміг жити вічно, навіщо б ти жив?)

Потреба один в одному змушує виявляти людину чудеса терпимості. Навіть кохання на це не завжди здатне.

Всі ці картини нижчі за рівень людської гідності. Нам здається, що це принизливе заняття для людини – дивитись такі картини. Вони розраховані на пташині мізки, на тяжкодумність великого рогатого людства, на верблюжу невибагливість. Верблюд може тиждень обходитися без води, відомий сорт американських глядачів може двадцять років поспіль дивитися безглузді картини.