Вона сумувала за Томасом. Вимкнула всі навколишні звуки і просто насолоджувалася. Приголомшливий стан - тобі когось не вистачає. Все життя вона  сподівалася, що колись вона  його зазнає. І зараз вона має, це почуття.

Давай укласти угоду: ти не говориш про мене брехню, а я не говорю про тебе правди!

- Стефан, привіт.
- Вітання.
— Я сьогодні готую вечерю, прийде Рік... і ти приходь.
— Знаєш, у нас із Оленою перерва... ну, у стосунках.
- Правда?
- Так.
— А звуки сьогодні вранці говорили про інше.

Смуток був набагато чесніший, ніж штучна життєрадісність, яка була нині в моді: фальшивий каркас пустоголового оптимізму, яким затулявся відчай, що гніздяться в кожному серці.

У студії ніколи не запишеш пісню так, як вдається виконати її перед публікою. Спортсмени, наприклад, коли трибуни порожні, демонструють нижчі результати.

Покажіть мені серце, не обтяжене зухвалими мріями, і я покажу Вам щасливу людину. (Покажи мені серце, яке не відвідували дурні мрії, і я покажу тобі щасливу людину.)

... люди, обігнавши у розвитку інтелекту всіх інших мешканців планети, стали надто самозадоволеними та пихатими.

Спасибі мамі, бачачи, що у мене немає  настрою, вона  не розпитує що трапилося, не набридає з розпитуваннями, просто обіймає так, що відчуваєш - ти не одна

Кому не сповіщається серце, тому не відкривай його.

Зла людина не може бути щасливою, бо залишаючись наодинці з собою, вона залишається наодинці зі лиходієм.