У світі нескінченно одиноких людей. І відбувається стільки всього сумного, з чим люди не вміють упоратися самі. Ось чому і сьогодні я даю напрокат кішок тим, хто самотній, щоб вони змогли залікувати дірки у серцях людей.

У кожного з нас, у мене, у вас, у когось іншого є одна єдина, жінка, у кожного своя, може ви її ніколи не побачите, тому що вона живе на іншому кінці землі, може зустрінете прямо зараз, коли вийдете звідси, може вона  живе на сусідній вулиці, за рогом, і ось тоді, лікарю... я вам цього не бажаю

Лицар цей колись невдало пожартував... його каламбур, який він написав, розмовляючи про світло і пітьму, був не зовсім добрий. І лицарю довелося після цього прошутити трохи більше і довше, ніж він припускав. Але сьогодні така ніч, коли зводяться рахунки. Лицар свій рахунок сплатив та закрив!

Гроші не можуть купити життя.

Прогулянка незнайомим містом, якщо ви не стерли ноги, не валитесь від втоми, маєте в кишені хоч трохи грошей, а в запасі кілька днів, — це одне з найприємніших у світі занять.

... як легко кидатися пишномовними образами, коли в тебе все добре, зате як зіткнешся зі справжніми труднощами, тут вже не до гарних промов.

Його посмішка нагадувала схід сонця після довгої темної ночі.

Це таблетки, вони бувають різні: жовті, великі, солодкі.

Близькими людьми не можна розкидатися. Тому що зрештою можна залишитися одному.

— А коли тебе не було, ти десь був?
- Угу.
- Де?
- Там, - сказав Їжачок і махнув лапою.
- Далеко?
Їжачок зіщулився і заплющив очі.