Ідея не буває простою, коли її потрібно помістити в чиюсь голову.

- Ти переспав з іншого?
- Хто б говорив!

Кожна людина має маску, за якою вона ховається.

Я поважаю лише тих, хто зі мною бореться, але я не маю наміру їх терпіти.

Праця невизнана, але невтомна, поглиблена і самотня — ось відповідь художника на квапливі хули читачів та задерикуваті глузування журналістів.

- Удача - моє друге ім'я, - буркнув Рінсвінд. - А перше, до речі, "Ні".

Я в снігу хочу ходити по коліна і дивитись, як він падає з неба великими грудками. Краса... краса.

Надія є останнє, що згасає у душі людини.

І знову питаєш себе: що ж ти зробив зі своїми роками? Куди ти поховав свій найкращий час? Ти жив чи ні? Дивись, говориш собі, дивись, як у світі стає холодно. Ще минають роки, і за ними прийде похмура самота, прийде з журавлиною трясуча старість, а за ними туга і зневіра.

Діти відчувають, хто їх любить.