Людина, можливо, тим і відрізняється від мавпи, що може робити абсолютно марні вчинки заради придуманих ним же понять: честі, совісті, душі...

Передбачається, що вона має бути схожа на жінку, якщо, звичайно, ваш ідеал — це жінка, яка не має  ніг, зате має довгу шию і багато вух.

Біль, втрати - формують нас так само, як щастя та любов. Чи це мир чи стосунки, всьому відміряний термін. Все кінчається.

Якщо хочеш закохати в себе жінку - викохай її так, щоб вона  в тебе закохалася.

Так,
Злу поет
Не до двору.
А чи до двору він
Добру?
- Велике питання!
- Яка відповідь?
- Не питай, -
Ось моя порада.

... і все гірше й гірше стає. Але знай, прийде день, коли ти прокинешся, і все опиниться у минулому. Як шкіра у ящірки відскакує, так і від тебе все відскочить і залишиться тільки гарне.

Чому кожна жінка вважає, що мета її життя – знайти чоловіка та знайти маленький сірий будиночок на заході? Чому це мета її життя? Хіба має бути так?

Зі словами взагалі слід тримати вухо гостро: вони мінливі не гірші за людей.

Мистецтво - це єдиний інструмент, за допомогою якого розум керує світом.

Якщо ми на їхню організацію не відповімо своєю організацією, все пройде неорганізовано.