- В чому твоя проблема? Чого ти так боїшся?
— Окрім твоїх спроб зазирнути до мене у штани?
- Ох, ну так. Головний кошмар усіх натуралів - це те, що всі геї хочуть вас спокусити! Так ось це не так! Ти не в моєму смаку! Так, мене не тягне до вічно спітнілих товстунів, які до тридцяти вже облисіють.
- Не наривайся, Хаммеле!
- Ти мене вдариш? Давай! Бий, але я залишусь тим, хто є. Тобі не вибити з мене гея, як з тебе ідіота.
Король може зробити свого підданого кавалером, маркізом, герцогом, принцом, але зробити його чесною людиною вище за його владу.
Якщо хтось вирішив, що мені належить колекціонувати оргазми саме в цей день, я буду останнім, хто буде чинити опір.
Дорога є дорога, вона вказує, куди йти - ніколи не зіб'єшся, якщо взяв правильний напрямок.
Зруйнувати світ — це остання відчайдушна спроба не дати цьому світові зруйнувати мене.
— Ба... Спочатку він здавався дивовижним. Мирне, невелике містечко, де всі один одного знають і люди вітаються на вулиці. Звучить ідеально, е?
— Не знаю про ідеал, але, на мій смак, досить мило.
— Штука, яку тобі треба зрозуміти, Тейтуме, полягає в тому, що коли всі один одного знають, у кожного є думка про кожного. І ці думки чіпляються до тебе, а іноді розповзаються. Досить разок посваритись із сусідом — і всі про це знають. Якщо твоя дитина побилась у школі, кожен раптом звертає на це увагу. І ці речіне йдуть, вони збираються. Я був Марвіном Греєм, коли приїхав туди, а до того часу як поїхав, я мав славу Марвіном Який Один раз Кричав На Міських Зборах І Завжди Сперечався З Директором Школи Греєм.
- Довге ім'я...
Все ваше горе в тому, що ви надто задивилися у склянку. Ну, ну, не велика біда, з кожним трапляється, і в люб'язне свято Вознесіння не гріх пропустити зайву чарку. Бувають такі пасажі і з людьми божими, адже ви, пане, кандидат богослов'я.