Не переходь на ультразвук!

Коли очі спрямовані у небо, у яких відбивається небо. Коли дивляться на болото – відбивається болото. Наша воля та вибір у тому, куди очі звернути. Приведи трьох друзів у музей – один побачить картину, інший – гарненьку дівчину, а третій – що у охоронця шкарпетки різного кольору.

Ти мене чуєш? На ранок я тебе забуду. Прекрасне закінчення лайнового роману.

Одна з найжахливіших сцен у серіалі для мене – це поїдати серце жеребця. Я настільки увійшла в роль, що мене вирвало прямо у кадрі. Серце було бутафорським, зліпленим з кількох кілограмів мармеладних ведмедиків, що нагадує застиглий джем зі смаком відбілювача. Відчуття на той момент були не набагато приємнішими від такого конфузу в кадрі. Цей жахливий момент і залишили в першому сезоні серіалу і вона одна з найжахливіших для мене.

- Мег? Та минулого разу ти ж випала у вікно.
- Завдяки тобі. Ти так поранив мої почуття.
— Тільки почуття? З сьомого поверху?

Якщо неправильно вибереш вино, весь обід покотиться під укіс, і всі ви через дві години виглядатимете, як свині.

Знаєш іноді… іноді я майже вірю, що шаленство — це вигадка. Я ніколи не відчував того, що інші… нібито Ліси чи старого Влада. Але часом... - Він помовчав. - Ну не знаю. Я відчуваю, ніби перебуваю зовсім поруч, Роза. Зовсім поруч із краєм. Начебто варто зробити один невірний крок і мене затягне туди, звідки я не зможу повернутися. Втрачу себе.

Радіоприймачі та кішки завжди займаються своєю справою, все одно, є хтось поблизу чи ні.

Не знаю, коли ти почала мені подобається. З весни до літа, з літа до осені та з осені до зими. Коли відбувається зміна пір року, ти знаєш, коли точно закінчується зима і настає весна? Я не помітив, коли почуття до тебе почали рости.

Виною мовчання ще й постійна відсутність самотності: стіни закритих кабін чоловічих туалетів списані все знизу вгору, у відкритих — жодного рядка.