Мій батько завжди казав:«Ніколи не довіряй людям, у яких телевізор більше за книжкову полицю». Тому я читаю.

- Ах! Ми ж забули їх погодувати! — Вона  винувато глянула на Креха.
Той із мовчазним докором похитав головою.
- А що я? Я бранців ніколи не тримала, тим більше у такій кількості. Я, може, вперше в тюремницях ходжу... Як гадаєш, не пізно їм вечерю нести?
У відповідь пролунало глухе каркання.
— Так, мабуть, пізно. Раптом вони сплять? Краще одразу зі сніданком йти.

У Нью-Йорку є така пора, коли ти відчуваєш подих осені задовго до того, як упав перший лист. Повітря стало прозорим, літо залишилося позаду, і одного ночі вперше за довгий час тобі хочеться накритися теплою ковдрою.

Чоловіки завжди знаходяться між колишньою та майбутньою, бо справжнє їх не займає. Їм краще сну від ностальгії до надії, від втрати до мрії. Ми завжди затиснуті між двома відсутніми жінками.

Нехай найкраще, що ви бачили, буде найгіршим з того, що ви побачите;
Нехай миша ніколи не йде з вашого комора в сльозах;
Будьте здорові до того віку, в якому настав час помирати;
Нехай у вас буде стільки щастя, скільки ви бажаєте іншим.

- Боже, мій хлопець - ідіот...
- Так, але ти знала, на що ти йдеш?

Все, що ти робиш, ти робиш лише через кохання. Інакше ти просто сидів би на землі і вив від жаху. Або огиди.

Потрібно бігти з усіх ніг, щоб тільки залишатися на місці, а щоб кудись потрапити, треба бігти щонайменше вдвічі швидше!

Чим більші витрати на виконання плану, тим менше шансів відмовитись від нього — навіть якщо він виявиться неспроможним.

Слухай, твій здоровий глузд тут не котить. Тому наступного разу скористайся моїм.