Жодна масштабна революція неможлива без персональної революції, лише на рівні особистості. Вона  має спочатку статися всередині.

Їм не зупинитися тому, що в повсякденній рутині є можливість забути, звести життя до практичних міркувань. Вони так роблять, щоб не згадувати про сумніви, що терзають їх, щодо того, навіщо вони живуть.

Щоб написати історію свого життя, треба спочатку прожити це життя.

— Здається, ти дуже розумний!
- Не те, щоб я дуже розумний, просто здається, тобі не вистачає трохи розуму.

У жодному разі не уявляй собі, що ти можеш бути або представлятися іншим, ніж як тобі уявляється, ти є або можеш бути за їхнім уявленням, щоб в іншому випадку не стати або не представитися іншим таким, яким ти в жодному разі не хотів би ні бути, ні представлятися.

Мускус мій, бурштин, моя кохана, блиск місяця, моя рідна, моя прекрасна Пані, життя моє, колосок мій, чарівність, райський напій, рай  мій, весна моя, радість моя, день мій, троянда моя. Ах, усміхнена троянда моя, сонце моє, свічка моя, таємниця моя, Пані моя, моя Султанша.

— Хто це чудова істота?
- Я ваш продюсер.
— Люблю, коли леді згори...

Опис людських почуттів – це важке питання. Намагаєшся бути обережним, але щойно починаєш визначати ті чи інші почуття, тобі не вистачає слів.

Кожен із нас — свій власний диявол, і ми перетворюємо цей світ на власне пекло. (Ми самі - диявол свій, і цілий світ
Ми перетворюємо на пекло.)

У них сила бугаїв, у нас — мудрість. Що з них керує світом, видно й дитині, що веде бика на постовище... або на бійню.