Коли справи чорніші нікуди, я просто кажу собі:«Вище ніс, могло бути і гірше!» І, само собою, справи стають ще гіршими.

Я не бачив, щоб люди любили добро так само, як красу.

Я давно помітив, що коли трапляється якась велика неприємність, то дрібні неприємності розступаються перед нею, добровільно поступаються дорогою. Потім вони візьмуть своє.

Історія повторюється, так? Вона  повторюється, але інакше.

Знання та здібності окремих особистостей недостатні. У війні потрібні здобули органічний розвиток можливості більшості, а цього потрібні десятиліття.

Таким чином, визнаючи за літературою головне значення роз'яснення життєвих явищ, ми вимагаємо від неї однієї якості, без якої в ній не може бути жодних переваг, саме правди.

Життя – це гора. Поки підіймаєшся, дивишся вгору, і ти щасливий, але тільки встиг забратися на вершину, як починається спуск, а попереду — смерть. Підіймаєшся повільно, а спускаєшся швидко.

Хіба можна прожити життя без кохання? Не можна, так, мабуть, і не варто.

Не Бог  робить світ таким, а ми люди!

Він хоче мою голову. Серце він уже потримав у руках, воно його не задовольнило, тіло … ну що є тіло? Це взагалі не мета для справжнього чоловіка. Але голова, думки мої, можливість впливати, викликати емоції, харчуватися ними, використовувати для роботи — це так.