... ми залишаємося з парадоксом про два парадокси.

Перш ніж засуджувати мене, візьми моє взуття і пройди мій шлях, спробуй мої сльози, відчуй мій біль, наткнися на кожен камінь, про який я спіткнулася... І тільки після цього говори, що ти знаєш, як правильно жити.

Не поспішай із запитанням, якщо знаєш, що до тебе не поспішатимуть із відповіддю.

Класичною формою прокляття є безпліддя, але я не можу пригадати жодного випадку, щоб відплата набувала форми плодючості.

Щастя благотворне для тіла, але лише горе розвиває здібності духу. (Щастя корисне для тіла, а смуток розвиває душу.)

Робота здатна принести набагато більше задоволення, ніж гроші. Гроші врешті-решт стають символом незалежності.

- По-перше, збрей козлячу борідку, вона  не йде до твого костюма!
— Ееєє… У мене немає  костюма…
— І це по-друге, купи костюм!

Все-таки найважче - це початок.

... Це не щоденник, а історія хвороби...

Турбуюся, коли турбуватися нема через що. А коли є через що турбуватися, напиваюся.