Хочеш утримати – відпусти. Якщо вирішив, то нехай їде. Головне, щоб у нього було бажання поїхати до батька, а не поїхати від Вас.

Сподіваюся, ми зрушимо з мертвої точки. У тебе вроджена здатність приваблювати неприємності. А саме це нам зараз найбільше і потрібно.

Жити треба так, щоб іншим за тебе не було соромно.

Ми створюємо казки та приймаємо їх. Наші уми вигадують фантазії всіх сортів, коли ми не хочемо у щось вірити.

…Можу нагадати стару істину: копаючись у своїй душі, ми часто викопуємо таке, що там лежало непомітно.

— Пам'ятаєш, що тато говорив про принцес? Вони завжди шукають принців. А ти ніякий не принц.
- Звідки ти знаєш?

Просто живи яскраво. Підганяй себе. Не зупиняйся на досягнутому. З гордістю носи смугасті панчохи.

Не грайте за його правилами. Примусьте його грати за вашими.

- Як живеш, Міть?
- Живу нормально. Добре живу. Єдина неприємність за останні два роки – твій сьогоднішній візит.

Я завжди заздрив здібності деяких людей до свідомої амнезії. В умінні заплющувати очі на дійсність з ними не зрівняється жоден страус.