Більше турбує мене той факт, що в мене дуже багато планів і дуже мало часу.

... хто одинокий, той не буде покинутий.

Іноді і любов не в радість, чи не так?

На даний момент не залишилося майже жодної порядної великої людини і жодної частини її сукні, які б не були обмовлені будь-яким драматиком або романістом.

Можливо, у світі взагалі нема  нічого випадкового. Можливо, деякі події відбуваються, незважаючи ні на що. Вони записані у книзі долі. Подібні до стріли, яка випущена давним-давно і летить крізь товщу часів, точно знаючи, де і коли вразить ціль.

А джинси зістарені. 100 доларів за вигляд бомжа. Що, в Англії діти не випендрюються?

Менше тексту, дешевша за телеграму.

Далеко не кожен зможе так легко відпустити кохану людину, забуваючи про власний егоїзм. Так. Величина любові часом теж пізнається лише після смерті.

Усьому свій час: іноді важлива зовнішність, а іноді – ефективність. Коли йдеться про бортпровідники, я завжди голосую за професіоналізм. Перельоти і так досить стомлюючі, щоб ускладнювати незручність чиєюсь некомпетентністю.

— Менсікі-сан, а чи не надто просторо вам одному в такому домі?
— Ні, анітрохи, — відповів Менсікі. — Зовсім ні. Мені взагалі подобається бути на самоті. Наприклад, спробуйте уявити кору головного мозку. Здавалося б, людям дарований такий майстерно створений природою високофункціональний орган, кора головного мозку, однак у повсякденному житті ми не використовуємо і його десяту частину. На жаль, ми досі не знайшли можливості користуватись ним у більшій повноті. Іншими словами, це як мати величезний будинок  і при цьому тулитися сім'єю з чотирьох людей в одній кімнатці на шість квадратних метрів. А решта кімнат порожня. Якщо думатитак, те, що я живу в цьому будинку один, не так уже й неприродно.
— Мабуть, ви маєте рацію, — підтвердив я. Цікаве порівняння.