Всім привіт! Я зайшов перевірити улюбленого пацієнта... Але помилився палатою!

Це був небалакучий чоловік, наляканий своїм минулим.

Ви заперечите, що серцю не накажеш, але у вас є ще голова, то скористайтеся нею!

— Ти посміхаєшся, Джіме?!

— Це я так жую.

Мене ці невинні очі, як бритвою тоді до душі полоснули.

— Фаїно Георгіївно, ви знову захворіли? А яка температура у вас?

— Нормальна, кімнатна плюс вісімнадцять градусів.

— Алло?

— Членом по лобі не дало?

І що ж мені робити з життям, що залишилося? Жити на шиї у батьків, писати щоденники, ходити на танці, ловити кайф, лягати під будь—кого? Звучить непогано. А що, як мені залишилося, скажімо, п'ять років?

Друг – це одна душа, яка живе у двох тілах.

Щастя живе у простих речах — у тому, що є людина, яка щоночі обіймає твою спину, щоб не мерзла.