Просто ніхто не знає, що посмішка – не сестра сльозам.

Що б ми не думали, доля часто втручається у наші рішення та змінює їх.

Кажуть, ми живемо тільки раз... Але люди помиляються в цьому, як і багато в чому іншому... У непроглядній передсвітанковій темряві жінка повертається в свою постіль. Яким життям воно  живе? Чи жила вона таким самим життям півгодини тому? День тому? Рік тому? Хто цей чоловік? Він живе своїм життям, чи мають одне життя на двох?

Гірше за того, хто ненависний, може бути тільки той, хто подобається.

Еволюція — процес недосконалий і найчастіше жорстокий: битва між тим, що існує, і тим, що має народитися. І серед цих родових мук мораль втрачає значення. Питання добра та зла зводиться до простого вибору: вижити чи загинути.

Ми повинні дякувати тим, які вказують нам наші недоліки.

Самонавіювання дозволяє переносити практично будь-який біль.

— Маргарите Олександрівно, що ви тут робите?
- Ти що, не бачиш? На мітлі літаю!

Переговори мають призводити до компромісів.

Ми не говоримо, що не помиляємось і не наполягаємо на своїй думці, удосконалюючись. І книжки ми пишемо не заради розпорядження через авторитет, а заради вдосконалення.