У росіян свої уявлення про правильне життя.

Можеш не витрачати на мене свій сарказм, величезна вагітна тварина.

Недостатньо бути злим, щоб досягати успіху в житті.

Вони були великими людьми з величезними вадами, і, знаєш, може, ці вади частково і зробили їх воістину великими.

Веселощі стали ширмою, що прикриває готовність забитися в істериці.

Загроза передбачає слова або дії, які віщують небезпеку, шкоду або покарання, що очікують людину. Це символічне попередження зла.

Не можна бути з кимось, доки сам не зрозумієш, хто ти.

Хто доступний, той нецікавий.

З погляду єзуїтського священика, я, зрозуміло, атеїст і завжди був ним... Я неодноразово повторював, що, на мою думку, ідея Бога-особистості досить наївна. Можете назвати мене агностиком, але я не поділяю войовничого духу справжніх атеїстів, чий запал пояснюється за великим рахунком хворобливістю рятування від кайданів релігійного виховання, отриманого в ранні роки. Я віддаю перевагу смиренному відношенню, що відповідає нашій недостатній здатності раціонально осмислити природу і саме наше існування.

Розкажи щось дітям — усе до кінця. А вони все-таки неодмінно спитають:«А далі, а навіщо?». Діти - єдино сміливі філософи.