Чи знаєш Ти, що таке горе?
Його переплисти - все одно що море,
його перейти - все одно що пустелю,
а про нього говорять словами порожніми,

Едію, я підвела тебе. Едія, я знаю, я зрадила тебе. Хіба ти не знаєш, що я щосили намагалася любити тебе як вмію. Я звільню тебе із цієї вежі. Заберу твій біль і покажу всю твою красу. Якщо тільки дозволиш повірити, що ми народжуємося невинними. Повір мені, Едію, ми досі невинні. Це легко. Ми всі спотикаємось. Це не важливо.

Кохання - це безцінний дар. Це єдина річ, яку ми можемо подарувати і все ж таки вона в тебе залишається.

Ліров немає  між нами.

Щоб збожеволіти, потрібно, щоб він був.

Знову п'ятниця, пройшов ще тиждень. Час стискається і розтягується, як зіпсований акордеон, і тільки твої листи нагадують про наше миле минуле, вносять лад і сенс у моє сумбурне життя.

Маркіз повинен показувати людям приклад. Інакше навіщо потрібна аристократія?

— Невдаха перевершить генія наполегливою працею.

Бог і диявол досягли вражаючих результатів завдяки спеціалізації та поділу праці.

Чим ближче тобі людина, тим важче оцінити її правдивість.