Задоволення, що відчувається нами побачивши художнього портрета, є інше почуття, ніж споглядання оригіналу в дзеркалі. Навпаки, оригінал часто буває неприємний, а відтворення нас приваблює. Причина тому, що живопис (коли він  гідний цього імені) відкидає все, що у оригіналі випадково, незнаменно, індиферентно, і зберігає лише його сутність.

Коли є з ким розділити відповідальність, завжди трохи легше.

... всі неприємності з будильником полягають у тому, що все, що здається розумним у момент його включення, виглядає верхом абсурду, коли він дзвонить.

Гарні речі не обов'язково мають бути винятково незвичайними. Краса є і у звичайних речах.

Смішно, як чоловіки завжди заздалегідь бояться, що шлюб стане для них пасткою. Жінки про це не гадають. Це потім приходить. На все життя! У пастці! Зачинена з чоловіком, який не дозволяє говорити слово«заступний».

Вся наша гідність – здатність мислити. Тільки думка підносить нас, а не простір і час, у яких ми – ніщо. Постараємось думати гідно: у цьому — основа моральності. (Людина не що інше, як тростина, дуже слабка за природою, але ця тростина мислить... вся наша гідність полягає в думці. У цьому відношенні ми повинні підносити себе, а не стосовно простору і часу, який ми не зуміли б постараємося ж навчитися добре мислити: ось принцип моральності.)

Подібно Дон Кіхоту, вона  боролася з невтомним млином людського горя. Ця безнадійна битва безповоротно поглинула її життя.

Немає нетактовних питань, є лише нетактовні відповіді. (Питання не бувають нескромними. Відповіді іноді бувають.)

Він бажає Перлину! Капітану Тернеру потрібна Перлина! А тебе гризе совість! А ти зі своєю порадою братства! Хоч хтось рятував мене тому, що скучив?!

- Мовчи! Мені більше подобається, коли ти мовчиш. Тоді складається враження, що ти думаєш про щось піднесене.