Не бажаєш оглухнути - прикидайся глухим.

— Усі створіння ідеальні у тому, що такими їх створив Бог … Окрім тебе. Ти – відстій.

Війна закінчилася п'ять років тому, але для багатьох вона  ще продовжується. У поодинокій сім'ї не було втрат, і вони не забуті. Не рідкість і досі зустріти молоду жінку в жалобі за чоловіком, який загинув на Марні або під Верденом. А скільки інвалідів, сиріт, знедолених матерів! Як часто й у святкові дні бачиш у вікні бліде, скорботне обличчя, яке виглядає через відігнуту фіранку.

Будь складніше, і від тебе відстануть ті, хто простіший.

Петербург вже давно описаний, а що не описано, треба бачити самому.

Найгостріші політичні розбіжності часом не заважають підтримці особистих дружніх стосунків.

— Повернись ми до старту, у нас все пішло б інакше...
— Не забувай мене, спробуй, і ми повернемося.

Сьогодні добрий день для смерті.

— Як вам, дівчино, не соромно?
— Ви знаєте, може, це й жахливо, але не соромно.

Чи не слід раз назавжди відмовитися від усякої туги по батьківщині, від усякої батьківщини, крім тієї, яка зі мною, пристала як срібло морського піску до шкіри підошв, живе в очах, у крові, надає глибини і далечі задньому плану кожної життєвої надії?