Скільки б мудрих слів ти не прочитав, скільки б не сказав, який тобі від них користь, якщо ти не застосовуєш їх на ділі?

Якось маленька дівчинка запитала старшого брата:«Що таке кохання?» Він відповів: Це коли ти щодня крадеш у мене з портфеля шоколад... А я продовжую класти його в одне й те саме місце...

Надія - це крилате створіння, що мешкає в серці, співає без слів і ніколи не замовкає.

До людей рано чи пізно завжди приходить щастя.

Творець, який не сумнівається, - таке ж сумне видовище, як спокусник, впевнений у своїй чарівності. Будь-який витвір мистецтва цілить дуже високо – відобразити бачення світу, ні більше, ні менше. Якщо подібна самовпевненість не врівноважується муками сумніву - перед вами монстр, що перекручує мистецтво, як фанатик віру.

Співчувати страждаючим — риса істинно людська, і хоча це має бути властиво кожному з нас, проте насамперед ми маємо право вимагати участі від тих, хто сам його сподівався і в когось його знаходив.

Міс Дженні сказала, що вона занадто стара, щоб ставити під загрозу вічне блаженство, ганяючи в церкву зі швидкістю п'ятдесят миль на годину, що гріхів у неї вже стільки, скільки вона  може дозволити собі за нормального способу життя, і до того ж вона повинна ще якось оселити на небеса і душу старого Баярда, особливо тепер, коли вони з молодим Баярдом гасають по окрузі, щодня ризикуючи зламати собі шию. Про душу молодого Баярда міс Дженні не турбувалася - у нього не було душі.

"І тут йому катаклізми життя прописало, як клізми", складав він на ходу.

Пам'ятайте, що сотні років вже губить Русь віра у добрі наміри царів.

Психам як нікому іншому потрібні однодумці.