Протягом усього життя ми робимо висновки, ґрунтуючись на особистому досвіді, проте жоден з них майже ніколи не має відношення ні до того, що ми є насправді, ні до наших намірів.

— Ви ще здатні вести справи після того, що сталося? Може ви не любили свою дружину?
- Не смій! Вона  тут, поряд зі мною, і каже мені:«Не довіряй цим людям».

…Я промовчала. Я вмію ковтати образи і вдавати, що все добре.

У деяких людей життя зразкове. А в деяких людей – смерть.

Якою чарівною музикою звучать
Нам голоси коханих на світанку!

Якщо ти поліз у цю справу, треба було йти до кінця. Якщо ти вирішив втрутитися в їхнє життя, ці люди повинні були зрозуміти, яке злочин вони вчинили. Ти можеш придумати найгірше покарання? І я не можу. Але на це тобі довелося б витратити частину свого життя. Може, навіть і всю. А ти не схотів. Ти вважав за краще їх убити. Тобі так було простіше.

Благополуччя без коріння, люди носяться самі з собою в шаленому ритмі міста по розплавленому від спеки асфальту, не виростивши багаторічною працею жодного дерева. Нація, яка вбила Джона Леннона і вважає, що це теж зійде їй з рук.

Великі гроші можуть принести великі нещастя, але я б, мабуть, погодився на них — це краще, ніж просто нещастя за відсутності грошей.

Хтось скаже, що цей потяг поверховий, — неправда, немає  нічого глибшого; ви готові на все; ви миритеся з недоліками, прощаєте недосконалості, навіть шукаєте їх, не втомлюючись захоплюватися. Адже по-справжньому приваблюють лише слабкості.

Навіщо не відстати, якщо бачиш, що мети не може бути досягнуто.