Час, зібраний, стислий, як японська паперова квітка. Один дотик пам'яті — і все розкриється, обернеться прозорою росою думки, весняним вітерцем, чудовими квітами — величезними, яких не буває в житті.

Дещо ніколи не змінюється, Кетріне.

Незважаючи на заборони,

Знову зима змінює літо ;

Злі діти джгуть сніговика.

Нас часто обманює власне марнославство.

І жодна з них не знає, що дорогу знаходять лише ті, хто гасить світло.

— Знаєте, як це називається професійною мовою? Корупція!

— Корупція — це якби я запропонував гроші, а це золото в подарунок.

— А, якщо подарунок — відмовляти неввічливо!

Добре пише не той, хто добре пише, а той, хто добре думає.

Ніхто не зможе нічого порадити,

Коли станеш обличчям до останніх своїх дверей.

Хтось має сказати за тих, хто не може говорити…

Найчастіше трапляється, що якщо почуваєшся нещасним, хочеться й іншого зробити нещасним. Щоправда, зазвичай це не допомагає.