Лев Миколайович Толстой. Сповідь

Життя моє зупинилося. Я міг дихати, їсти, пити, спати, і не міг не дихати, не їсти, не пити, не спати; але життя не було, тому що не було таких бажань, задоволення яких я б знаходив розумним. Якщо я хотів чогось, то я вперед знав, що задовольню чи не задовольню моє бажання, з цього нічого не вийде. Якби прийшла чарівниця і запропонувала мені виконати мої бажання, я не знав би, що сказати. Якщо є в мене не бажання, але звички бажань колишніх, у п'яні хвилини, то я в тверезі хвилини знаю, що це обман, що нічого бажати. Навіть дізнатися істину я не міг бажати, тому що я здогадувався, в чому вона  була. Істина була те, що життя є нісенітницею.

Цитата з книги Сповідь, автор Лев Миколайович Толстой