Охоронці. Волтер Ковач / Роршах

Собача туша в провулку ранком, слід шин на роздертому череві. Це місто боїться мене. Я бачив його справжнє обличчя. Вулиці — продовження стічних канав, а канави заповнені кров'ю, і, коли стоки будуть остаточно забиті, вся ця мерзота почне тонути, коли бруд похоті і вбивств, що скупчився, спінеться до пояса, всі повії і політикани подивляться нагору і кричать:«СПАСИ НА Ну, а я прошепчу...« НІ!»
(Одного разу світ стане навколішки і проситиме про пощаду, а у відповідь тільки шепіт — ні…)