Лара Гааль. Листи моїх друзів. Літерний чад. Найпершій доньці у її дев'ятнадцять
... Ти мені так подобаєшся у твої дев'ятнадцять. Мені подобається твоя доросла душа. Душа, яка вміє хворіти та одужувати. Чути та розуміти. Душа, яка вміє плакати зі мною про мене, із собою про себе. Тремтливий мій ангел, що заносить ніжку на клумбу загальної моди на стервозність. Тепер на тебе не треба навіть дивитися з докором. Мій погляд у тебе перед очима й так. Ти пробуєш межі на міцність, але не переступаєш їх. Моя дівчинка.
Відвідувачі, які знаходяться у групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.