Михайло Козаков. Третій дзвінок

І ось я встав, забув, забувся,
Втомившись від вигадок і смислу.
Став нарешті самим собою,
Наодинці зі своєю долею.
Я став самим собою, не знаючи,
Навіщо я став собою. Як зграя
Летить невідомо куди
У пориві віщої праці.

Цитата з книги Третій дзвінок, автор Михайло Козаков