Зігмунд Фрейд. Спогади Леонардо да Вінчі про раннє дитинство

Любов матері до грудної дитини, яку вона  годує і яку доглядає, щось набагато глибше захоплююче, ніж її пізнє почуття до дитині. Вона за своєю натурою є любовний зв'язок, цілком задовольняє як всі духовні бажання, а й усі фізичні потреби, і якщо вона представляє одну з форм досяжного людиною щастя, це нітрохи не випливає з можливості без докору задовольняти давно витіснені бажання, звані збоченнями. У найщасливішому молодому шлюбі батько відчуває, що дитина, особливо маленький син, став її суперником, і звідси бере початокглибоко корінна ворожість до бажаного.

Цитата з книги Спогади Леонардо да Вінчі про раннє дитинство, автор Зігмунд Фрейд