Е. С. Паперна. Парнас дибки. Літературні пародії

Наша баба гірко плаче:
— Де мій козлик? Де він скаче? -
У ліс помчав твій рогач.
А живуть у лісовому селищі Живодери,
злі вовки
І напали на нього
Ні з того, ні з цього. Повалили козю на підлогу,
відірвали козі лапи.
Згризли спинку, шию, груди -
Козю нам уже не повернути.
Тягне бабця по доріжці
Козячі ніжки, козячі ріжки...
— Нізащо я їх не кину,
Бо він гарний.

Цитата з книги Парнас дибки. Літературні пародії, автор Е. С. Паперна