Альбер Камю. Бунт людина

Якщо ні в що не віриш, якщо ні в чому не бачиш сенсу і не можеш стверджувати жодну цінність, все можна і ніщо не має значення. Немає  аргументів«за», немає  аргументів«проти», вбивцю неможливо ні засудити, ні виправдати. Що спалювати людей у ​​газових печах, що присвячувати своє життя догляду за прокаженими — різниці жодної. Доброчесність і злий намір стають справою випадку або примхи. І ось приходиш до рішення взагалі не діяти, а це означає, що ти принаймні миришся з убивством, яке скоєно іншим. Тобі ж залишається хіба що журитися про недосконалість людської природи. А чому б ще не підмінити діютрагічним дилетантизмом? У такому разі людське життя виявляється ставкою у грі. Можна задумати дію не зовсім безцільне. І тоді, через відсутність вищої цінності, що спрямовує дію, воно буде спрямоване на безпосередній результат. Якщо немає  істинного, ні помилкового, ні хорошого, ні поганого, правилом стає максимальна ефективність самої дії, тобто сила. І тоді треба розділяти людей не на праведників та грішників, а на панів та рабів. Так що, з якого боку не дивитись, дух  заперечення та нігілізму відводить вбивству почесне місце.

Цитата з книги Бунт людина, автор Альбер Камю