Елієзер Юдковський. Гаррі Поттер та методи раціонального мислення

- Тобто, якщо я правильно зрозумів, - сказав Гаррі, коли пояснення Рона (з супутніми жестами) наблизилося до завершення, - снітч, що спіймав, отримує сто п'ятдесят очок?
— Так…
— Як багато десятиочкових голів зазвичай забиває команда без урахування снітчу?
— Ем, п'ятнадцять чи двадцять у іграх професійного рівня.
- Якась дурість. Це порушує всі можливі засади створення ігор. В іншому правила ніби нічого, спорт як спорт, але ось снітч, який, як говориш, практично завжди приносить команді більше очок, ніж решта членів команди, і таким чином визначає результат матчу... Два ловці літають по полю, майже не взаємодіючи з іншими гравцями, і кожен з них сподівається, що йому пощастить помітити снітч першим.
- Справа не в везінні! - заперечив Рон. - Потрібно, щоб твої очі рухалися особливим чином...
- У цьому ні взаємодії з іншими гравцями. Невже справді так цікаво дивитися, як хтось майстерно рухає очима? І коли одному з ловців нарешті вдається спіймати снітч, то цим він знецінює роботу, виконану рештою гравців. Начебто взяли нормальну гру і додали до неї безглузду позицію, щоб хтось міг стати Найважливішим Гравцем, не вникаючи в суть і не беручи участь у загальному процесі. Хто був першим ловцем? Принц-ідіот, який хотів грати в квідич, але не міг вивчити правила?

Цитата з книги Гаррі Поттер та методи раціонального мислення, автор Елієзер Юдковський