Костянтин Георгійович Паустовський. Золота троянда

Кожна хвилина, кожне кинуте ненароком слово чи погляд, кожна глибока чи жартівлива миль, кожен непомітний рух людського серця, так само як і летючий пух тополі чи вогонь зірки в нічній калюжі, – це крупинки золотого пилу. Ми, літератори, витягуємо їх десятиліттями, ці мільйони піщинок, збираємо непомітно для себе, перетворюємо на сплав і потім виковуємо з цього сплаву свою«золоту троянду» – повість, роман чи поему. Золота троянда Шамета! Вона частково видається мені прообразом нашої творчої діяльності. Дивно, що ніхто не дав собі труднощів простежити, як із цих дорогоцінних порошинок народжується живий потік літератури. Але, подібно до того як золота троянда старого сміттяра призначалася для щастя Сюзанни, так і наша творчість призначається для того, щоб краса землі, заклик до боротьби за щастя, радість і свободу, широта людського серця і сила розуму переважали над пітьмою і сяяли, як сонце.

Цитата з книги Золота троянда, автор Костянтин Георгійович Паустовський